- надвір
- присл. Сб.Надвір; за межі чого-небудь, назовні.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
надвір — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
надвір'я — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
НАДВЁРНУТЫЙ — НАДВЁРНУТЫЙ, надвёрнутая, надвёрнутое; надвёрнут, надвёрнута, надвёрнуто. прич. страд. прош. вр. от надвернуть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НАДВЁРТЫВАТЬ — НАДВЁРТЫВАТЬ, надвёртываю, надвёртываешь. несовер. к надвернуть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НАДВЁРТЫВАТЬСЯ — НАДВЁРТЫВАТЬСЯ, надвёртываюсь, надвёртываешься, несовер. страд. к надвертывать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
надвірок — іменник чоловічого роду надвір я розм … Орфографічний словник української мови
надвёрнутый — надвёрнутый, ут, ута, уто, уты … Русское словесное ударение
надвёрнутый — надвёрнутый … Русский орфографический словарь
надвёртывать — надвёртывать, аю, ает … Русский орфографический словарь
надвёртываться — надвёртываться, ается … Русский орфографический словарь